Ми продовжуємо цикл інтерв’ю з футболістами і тренерами команди ФК «Дністер». Інтерв’ю офіційному сайту нам дав ще один молодий гравець команди Андрій Пилипʼюк. Отож, починаємо:

– Перш за все Андрію, хочу тебе привітати із завоюванням срібних медалей обласної першості сезону 2015 року?

– Гарно дякую за привітання. Думаю команда гідно себе показала в чемпіонаті і заслужила срібні медалі. Хочу подякувати президенту, вболівальникам і всім людям, кому не байдужа наша команда.

– Розкажи, будь-ласка, коли і як розпочалися твої перші кроки в футболі? Хто був твоїм першим тренером?

– Ну перші кроки в футболі почалися років в 8-9. Я тоді грав виключно в своє задоволення. Першим тренером був Перепадя Олександр Олексійович, ми ходили на тренування з моїми однолітками і нам було дуже цікаво. Думаю саме він заклав в мені ось ці початкові здібності до футболу.

– Андрію, я знаю, що ти маєш досвід виступів в чернівецькій «Буковині». Що можеш сказати про команду, тренерів? Що тобі найбільше запам’яталося і як ти охарактеризуєш цей період у своїй кар’єрі?

– Так, є певний досвід виступів за молодіжний склад юнаків 1997 р.н. і також за «Буковину-2». В загальному я провів в чернівецьких командах понад 6 років і багато чого можна розповісти про тренерів, а також про команду. Нашим тренером був Крафт Юрій Рудольфович – це професіонал з великої букви! Щоденні тренування, як фізичні, так і розумові. Найбільше запам’яталися тренування по «тактиці» це було найскладніше. Також дуже складним особисто для мене було відпрацювання пасів (а саме кросів в штрафну площадку із зони вінгера), Юрій Рудольфович завжди робив мені на цьому зауваження, тому, що це важливо для гравця на моїй позиції. З часом почало виходити набагато краще завдяки його порадам. Якщо врахувати те, що мені всього 18, то цей період являється основним в моїй футбольній кар'єрі і допомагає мені і по-сьогодні використовувати здобуті навики на футбольному полі.

– Як ти опинився у «Дністрі»?

– Я ще задовго до того, як почав свої виступи за «Дністер» знав, що в майбутньому буду грати за цю команду. Тому, що із Заліщиками мене багато чого пов'язує і я знав можна сказати всіх людей, які мають відношення до футболу в цьому місті.

– Чого очікував від старту цьогорічного чемпіонату області?

–  Ну напевне, як і всі футболісти нашої команди я очікував на призові місця. Добре, що завдяки нашим зусиллям так і сталося, ми зайняли 2 місце. На наступний рік сподіваюся це буде вже 1 місце!

– Андрію, не було хвилювання перед стартовими матчами чемпіонату, адже ти є одним із наймолодших футболістів у команді?

– Легке хвилювання було, тому, що це нова команда, нові партнери, не зіграність, на це все потрібен час і тому в таких ситуаціях в молодих гравців присутнє хвилювання. Але з часом все стало на свої місця.

– Хто найбільше допоміг тобі розвинути якості футболіста?

–  Ну я вже розповів про своїх тренерів, окрім них це була ще і моя сім'я! В моїй сім'ї всі люблять футбол, особливо батько, він приклав до цього найбільше часу і зусиль, за що я йому дуже вдячний!

– Ти в «Дністрі» граєш в основному на позиції правого вінгера. Це твоя «рідна» позиція і чи використовували тебе тренери на інших позиціях?

– Так, в основному гра на правому фланзі є звичною для мене, але я певні навики гри і в захисті, звичайно ж також на флангах. Ярослав Васильович десь про це дізнався і вирішив мене декілька раз випробувати на позиції захисника. Як не дивно, але мені здається, що в захисті я приносив більше користі, а ніж в атаках команди.

– Які, на твою думку, в тебе плюси і мінуси?

–  Ооо, це цікаве запитання. Напевне найбільшим плюсом є моя швидкість. Мінусом напевне є техніка роботи з м'ячем. Особливо це видно коли на високій швидкості я не можу добре рухатись і ефективно обводити суперників. Але це можна виправити і я над цим працюю.

– Чи є у тебе серед футболістів кумир?

– Звичайно є. Серед українських футболістів – це Євген Коноплянка. А серед європейських – це Криштіану Роналду.

– Що можеш сказати про цьогорічний чемпіонат області з футболу?

–  Чемпіонат був дуже цікавим, багато хороших команд. Ми провели не мало матчів і в нашому випадку боротьба велась до самого останнього туру. Тому ми не мали права на помилку.

– Хто з партнерів підказує найбільше?

– По суті підказують абсолютно всі. Але так склалося, що на полі ми з Михайлом Рябим граємо близько один біля одного і найбільше підказок я получив від нього. Я багато чого нового навчився і зрозумів. Я думаю таке партнерство по команді мені пішло на користь.

– Який матч чи матчі в обласному чемпіонаті тобі запам’яталися найбільше і чому?

– Найбільше запам'ятався матч проти "Ниви" Теребовлянської. Була дуже напружена гра. Ми вели в рахунку і мали хороші шанси на перемогу. Але нажаль матч закінчився з рахунком 1:1.

– Саме в матчі із цією командою ти не реалізував вихід сам-на-сам. Що тобі, на твою думку, завадило забити гол у ворота теребовлянської "Ниви", адже той гол міг все поміняти в тому матчі? 

– Саме в тому матчі напевне досвід, а тобто його нестача. На нашу команду був великий тиск, адже ми напевне єдина команда, яка могла завадити їм і надалі вести свою безпрограшну серію. Президент, тренер і капітан, багато говорили про це. Саму гру ми розпочали непогано, не дивлячись на певні втрати в захисні, наскільки я пам’ятаю, тим більше забили швидкий гол. Але потім капітан получив травму і все стало гірше. І от коли був цей вихід один на один, я думав, що буде коли я цей гол заб'ю, це і було помилкою, адже потрібно було думати, ЯК його забити, а не про те, що буде після. Я думаю, якщо б на моєму місці був хтось з більшим досвідом, то точно гол б був. Я про той момент багато думаю і зараз, важко знати і розуміти, що ти міг допомогти команді і не зробив цього. Сподіваюсь в наступному сезоні таких помилок буде набагато менше!

– Андрію, в тебе в пасиві є забиті чотири м’ячі в чемпіонаті. Ти завжди полюбляєш забивати голи і який із голів тобі найбільше запам’ятався?

–  Ну, якщо сказати чесно, чотири забитих м'яча це дуже мало для мене за таку кількість матчів. Чомусь є деякий дискомфорт. Я думаю тренер і президент очікували від мене більшого. А найбільше запам'ятався гол з лівою ноги (нажаль не пам’ятаю з ким ми тоді грали, але виграли з рахунком 4:2 в домашньому матчі). Тоді рахунок був 1:1, ми пішли в контратаку і здається Тарабалка Іван зробив подачу і я з лівої ноги відправив м'яч в сітку воріт. Вийшов доволі таки ефективний гол.

– Ти один раз у сезоні оформив дубль. Пригадуєш, які були емоції з цього приводу, адже не так часто футболісти забивають два і більше м’ячів?

– Так. Одного разу я оформив дубль. Пригадую цей матч, забити два голи в матчі це звичайно було добре і я був радий. Хотілось б частіше забивати по два, а то і більше голів в матчі.

– Проти яких команд і футболістів було тяжко грати у цьогорічному чемпіонаті?

– Ну якщо чесно я ніколи не запам'ятовую футболістів проти яких важко грати, тому, що в кожному матчі гра для мене йде по-різному, інколи фартить, а інколи дуже важко. А самі важкі матчі були з "КАМ" і з "Нивою".

– Що ти можеш сказати про інших цьогорічних призерів обласної першості, маю на увазі ФК «Нива» Теребовля та ФК «КАМ»?

– Ці дві команди є дуже сильними. Те, що вони з нами в трійці найкращих думаю і так дає відповіді на всі запитання.

– На твою думку, що завадило «Дністру» стати чемпіоном обласної першості?

– Напевне завадила не зіграність в першому колі, якраз тоді ми втратили дуже багато залікових пунктів.

– Що можеш сказати про роботу Ярослава Васильовича Олексіва, який перший рік, як головний тренер команди ФК «Дністер»?

–  Ярослав Васильович в нас взагалі і тренер, і гравець. Мені сподобалась його цілеспрямованість. Він багато спілкувався з усіма в роздягальні, підказував і давав вказівки на кожен матч. Приємно було працювати з ним протягом року.

– Що скажеш про підтримку вболівальників?

– Підтримка вболівальників була в кожному матчі і вона відчувалася. Було дуже приємно знати, що люди приходять на наші матчі, тому ми старалися завжди їх радувати і вигравати.

– Чи нема в тебе бажання випробувати свої сили у інших клубах більш вищого ґатунку?

– Бажання спробувати свої сили в сильніших клубах просто неймовірне і я думаю не тільки в мене, а й у всіх молодих футболістів нашої команди.

– Ти задоволений сезоном, проведеним у ФК «Дністер»?

–  Так, звичайно я дуже задоволений, і є бажання грати за «Дністер» і надалі.

– Давай трішки поговоримо про твоє особисте життя. Ти неодружений! А чи є в тебе дівчина?

– Звичайно, що не одружений і дівчини немає.

– А як справи з освітою?

–  Я вже закінчив Чернівецький кооперативний економіко-правовий коледж. Можливо продовжу навчання в чернівецьких вузах.

– Чи є в тебе хобі або улюблене заняття у вільний час?

– Переважно весь свій вільний час я віддаю футболу. Також люблю проводити час зі своїми друзями.

– Чи любиш слухати музику і яка тобі до вподоби?

– Музику обожнюю. Але якогось одного улюбленого жанру немає.

– А я ким фільмам віддаєш перевагу?

– Люблю фантастику, а також бойовики.

– Чи є в тебе мрія?

– Мрія, звичайно є і не одна, найбільша з них це зіграти за Реал Мадрид (це що стосується футбольної кар'єри).

– Андрію, давай тепер проведемо невеличке бліц-інтерв’ю. Ну що ж, поїхали:

– «Барселона» чи «Баварія»?

– «Баварія».

– Мессі чи Роналду?

– Роналду.

– «Динамо» чи «Дніпро»?

– «Динамо».

– Ярмоленко чи Коноплянка?

– Коноплянка.

– Селезньов чи Кравець?

– Селезньов.

– Ребров чи Фоменко?

– Ребров.

– «Нива» Тернопіль чи «Буковина» Чернівці?

– «Буковина» Чернівці.

– «Дністер» Заліщики чи «Дністер» Кострижівка?

– «Дністер» Кострижівка.

– Заставна чи Заліщики?

– Заліщики.

– Борщ чи вареники?

– Вареники.

– Дякую Андрію, мені було дуже приємно мати с тобою розмову!

– Дякую, мені було приємно поспілкуватися!

Інтерв’ю взяв Сергій Дудка

редактор сайту, спортивний оглядач.